Непевний час… Сирени і тривоги,
Погрози, страх і смерть, одна біда.
Куди нас приведуть оці дороги?
Політика, немов брудна вода…
У ній не видно дна, там темно й мутно,
Не видно в ній нічого — чорнота…
Надія визріває дуже смутно
Й хвилинка кожна дуже непроста.
Висить питання: «А чи завтра буде?
Чи мить оця остання у житті?»
І вже не вірять у майбутнє люди,
Бо стільки бід на їхньому путі…
У нас війна, та й в світі неспокійно.
То тут, то там якась тривога й зло…
Біда кругом загрожує постійно,
А хочеться, щоб добре всім було.
Щоб люди в цьому світі не страждали,
А в щасті і в достатку всі жили.
Щоб мирне небо над собою мали
І добрими та мудрими були.