На що не глянь — поезія повсюди!
В красиві все одягнене слова,
Чарівні краєвиди, гарні люди,
Й природа вічна, мудра і жива.
Усе в гармонії одвіку і донині
Й людина на оцій Землі живе.
Туман біленький зранку у долині,
Тендітна хмарка в синяві пливе.
А осінь все довкіл розмалювала
У різнокольорове й золоте.
І листячком шляхи позастеляла,
А вітер листя вдаль кудись мете…
А може це він листячком танцює
Й мелодії чарівні виграє.
Підніме вгору, ніжно поцілує
І вже землі назавжди віддає…
А всюди пісня, неповторна казка,
Чарівність кольорова і краса.
Тепло і ніжність, затишок і ласка,
Осінні, надзвичайні чудеса…