Поки вони маленькі всьому научайте

Сьогодні за дитину робите уроки,
І посуд миєте, наплічник несете…
І не даєте їй без вас ступити кроку,
Під поглядом прицільним всюди ведете…
Дитиночка звикає, ніби так і треба,
І думає, що буде так усе життя.
До праці гине і бажання, і потреба…
Тож ледарем порожнім йде в своє життя.
Але ж воно складне, всього у нім буває.
Життя прожити — це не поле перейти.
Й тоді дитя в житті чогось не досягає,
Й не бачить цілі в існуванні і мети.
Бо хоче, щоб було і легко, й без турботи,
І без напруги хоче зразу і усе.
А так же не буває без труда й роботи.
І от її й за вітром колобком несе.
І падає вона, а встати сил не має,
І швидко котиться з високої гори…
Ви думаєте, що такого не буває?
Та ні, буває й часто… Кожної пори…
Тож до роботи сміло діток ви привчайте,
Нехай відчують і напругу, й мозолі…
Поки вони маленькі всьому научайте,
А не тримайте їх в неробстві і теплі.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна