Полин у дворі

Полин як виріс, просто диво!
Мабуть, що добре тут рости!
А ще й зацвів, та як красиво!
Візьму я гілочку… Прости…
В дитинство з нею повернуся
У тихі і щасливі дні.
Де ще жива моя матуся,
І де звучать її пісні.
Де щиро так всміхався тато
Й дерева — велетні були…
Де щастя так було багато
І трави на полях цвіли…
А ми, післявоєнні діти,
Плели віночки на лужку.
Уміли ми красі радіти,
Й ходити в гарному вінку.
Лелеки над ставком кружляли
І лілії в воді цвіли…
А ластівки як щебетали!
Ми всі щасливі там були…
І запах полину терпкого
В найгарячіші літні дні…
Без цього зілля чарівного
Ми не обходилися, ні!
Його в букетики вставляли
Й додому радісно несли…
Ми й інші трави також знали…
Щасливі ми тоді були…