Полинь цвіте, трава висока й сива…
І от коли вітрець нараз війнув,
Танцює з вітром ця трава красива
Й пливе повсюди запах полину.
Він повертає у часи минулі,
В дитинства пору світлу і легку.
І спогади вертаються заснулі,
Як грались ми малими на ставку,
А от коли верталися додому,
Збирали різні квіти чарівні.
Ми йшли усі на стежечку знайому
Й плели віночки і вели пісні.
І полину ніколи не минали,
У нього ж гарні квіточки малі.
І ми завжди в букет його вставляли,
Як дивний витвір матінки-землі.