Нічого вже назад не повернути,
Як мить все пролетіло у житті.
А так хотілося б хоч раз побути,
Піти на ті стежиночки-путі,
Де ще дитиною збивала роси,
І де сплітала з квіточок вінки.
І де пісні лунали стоголосо,
Як з поля поверталися жінки…
Там світла мрія в небеса летіла
Й несла в далекі й чарівні краї.
Казкова зірка радості світила,
Й оркестрами звучали нам гаї…
Де по веселці можна йти сміливо,
В казкові мандри в небесах пливти.
Де все було доступно і можливо,
І все, що хочеш, можна досягти…
Пора дитинства гарна, дивовижна…
Бо ще попереду усі-усі путі.
Душа відкрита, сонячна і ніжна
І тільки перші кроки у житті…
А світ, мов казка, в ньому простір, диво!
Та мрія кличе в сині небеса.
І все доступно, і усе можливо:
І магія, і щастя, і краса.