Як пахне липа! Мов меди цілющі!
Від цвіту пишним дерево стає…
А поміж цвітом — бджоли всюдисущі,
Бо в кожної із бджіл завдання є!
Вони його виконують сумлінно,
Пилок збирають всі аж до зорі…
Тож, де є цвіт, там бджоли неодмінно,
Бо ж літечко чарівне надворі!
Пора для праці. Час усе зробити,
Щоб у страшні зимові холоди,
Було усім і їсти що, і пити,
На це всі налаштовані завжди.
Так світ влаштований, а що робити?
Людина теж все робить для життя.
Щоб у добрі і в теплій хаті жити,
Тому усе доводить до пуття.
Бо тільки праця усьому основа,
Вона людині сили додає.
А творча праця — для усіх чудова!
І той щасливий, в кого творчість є,
Захоплення, уміння є творити,
Красу чарівну в дивосвіт нести.
Людині цій цікаво в світі жити
І діалог з природою вести.
А липа пахне — серце завмирає,
Краса і аромат — це дивина!
І бджілка з квіточок пилок збирає…
Я дивом цим захоплена сповна.