Зайшла у транспорт. Там людей багато,
Та на обличчях усмішки нема.
Хоч і вогні вже сяють, скоро свято,
Але чогось в серцях людських зима…
Чого ж то так? Чого такі сердиті?
Здається, доторкнися — спалахне…
Не немічні ж, не бідні всі, не биті…
І ще повсюди щастя є земне,
Краса скрізь є і діти галасливі,
Любов ще у серцях людських жива…
То ж усміхніться, будьте всі щасливі!
Хай усмішка вам серце зігріва…
Подумайте про добре, про хороше,
Про те що в нас життя всього одне.
І станьте вище від злоби і грошей,
І не беріть у серденько брудне,
А тільки добре, чисте, незрадливе,
Усе найкраще, світле, чарівне…
І казку ви відчуєте, і диво,
І вся тривога на душі — мине..
Огляньтеся навколо, подивіться,
І позитив у серці поселіть…
То ж посміхніться, люди, посміхніться!
І з добротою у серцях живіть!