От сонце щільні розгребло хмаринки
І щире сяйво принесло у світ.
На Землю подивилося хвилинку
Й послало людям щирий свій привіт!
Почався лютий з сонечка ясного
І хоч воно не довго гріло нас,
Увагу ж привернуло до земного,
Й багато показало нам прикрас:
Й підсніжники, що раптом забіліли,
Й примули, що повсюди вже цвітуть...
На лозах котики м’якенькі зарясніли...
Своїм життям в природі всі живуть.
І людям теж активно треба жити,
Бо всім життя дається лише раз.
Тому цей світ нам треба всім — любити!
Тоді чарівний світ полюбить нас.