Брехня сім раз над світом облетить,
Допоки Правда черевики взує.
Брехня словами гарно сокорить,
Сама тим часом над людьми збиткує.
І не зупиниться вона ні перед чим,
Усе їй завжди стане у нагоді.
Не гребує ні підлим, ні малим,
Ніщо не стане їй на перешкоді.
І їй завжди допомагає час,
Бо він розносить брехні дуже швидко.
Й збиває часом з пантелику нас,
Як правди ще і за версту не видко…
Та Правду не позбутись, не втопить,
Вона із дна морського виринає.
Без Правди в світі людям не прожить,
Вона світліш за ясне сонце сяє.
І на землі на двох ногах стоїть,
Скрізь випливає, як з води олива.
І викриває всю брехню за мить,
Бо правда над усе в житті важлива.
Вона всім очі коле не на сміх,
Її ніде ніколи не сховати.
Як кажуть: те що правда, то не гріх,
Тож Правду людям треба поважати.
Бо світ з брехнею, може, й перейдеш,
Та щастя у житті не будеш мати,
Й назад уже повік не повернеш,
Бо треба за брехню відповідати.
Тож Правдою потрібно дорожить,
Бо Правда світла й суду не боїться.
Вона, як сонце, буде всім світить
І під дощем холодним розгориться.