Привітно листопад заглянув у віконце
І тихо навкруги, і вітерцю нема…
А небеса ясні і ніжно сяє сонце,
І гарно надворі, й далеко ще зима.
А квіти як цвітуть і небо синє й чисте!
Хоч прохолодно вже, але яка ж краса!
Все заворожує: і деревце безлисте,
Осінній пізній цвіт та інші чудеса.
Виблискує роса на квіточках грайливо,
Повсюди кольори яскраві й чарівні…
От вам і листопад, а як же скрізь красиво —
Картини, мов живі, привабливі, ясні…
Тож у природу йдіть, по цій красі пройдіться,
Душею прикипіть навіки, назавжди.
І пізню квіточку, й пейзажі роздивіться,
Бо все оце пройде, настануть холоди…
Всі квіти одцвітуть, злетять усі листочки,
І почорніють скрізь, сади, річки й поля…
Засне усе життя, оголяться лісочки…
І чорна та безмовна стане вся земля.