Зимовий день. Привітно сонце сяє,
Мороз легенький. Тихо надворі.
От горобець на гілочках стрибає,
Й синичка он на гілочці вгорі.
А в небі сонце — навіть потепліло.
На серденьку приємно від тепла.
І небо якось враз заголубіло,
Уся природа наче ожила.
І стало по-зимовому красиво:
Спалахують іскринки на снігу,
Спокійно й тихо всюди, як на диво!
Прогнало сонечко оту нудьгу,
Що деколи зимою огортає,
Як небо в хмарах і весь день дощі…
А сонця просто тижнями немає,
Й дерева тихо плачуть і кущі.
То ж зараз гарно, просто пречудово,
І настрій — аж всміхатися кортить.
І на душі приємно, світанково!
І це найкраща та зимова мить,
Що хочеться сміятися й радіти,
І полетіти в сині небеса.
Бо у душі усі ми просто діти…
І нас хвилює й радує краса.