Місцина кожна у природі — диво…
Там затишок є, квіти і трава…
Там щастя й спокій, тихо і красиво,
Бо скрізь природа вічна і жива.
І річка, й ліс, ставок чи озеречко,
Квіткове поле, що в ромашках все…
І все це поруч, зовсім недалечко,
Нам звідти вітер аромат несе.
Й запрошує до себе на гостину,
Щоб серце напоїти досхочу
Чарівністю, теплом, красою днини…
І я душею вже туди лечу.
Там все для щастя — спокій є і тиша,
Чарівність й казка, вічні небеса.
І вітерець, що десь у гіллі свище,
І пригортає серденько краса.
Природа вічна… В ній велика сила,
Вона дає натхнення для душі
І вічну мудрість, і великі крила…
Лиш бути небайдужим поспіши…