Червонобокі яблука пахучі
Зібрались купками в гіллі…
Хоч серпень вже, та дні стоять пекучі,
Все ніжиться у сонячнім теплі.
А небо чисте ніжно голубіє.
Яка краса, які чарівні дні…
І на душі від радості ясніє,
І в ній звучать новесенькі пісні,
Що їх душа для себе наспівала,
Бо як без пісні, як така краса!
Природа нам це все подарувала:
Тепло і сонце, сині небеса.
І щастя жити, літечку радіти,
А ще казкову, різну дивину…
І незрівняні, дивовижні квіти,
А іноді веселку чарівну…