Надія Красоткіна

А—Я

Природа не прощає

Так холодно… Чогось тепла немає,
Але садочки все одно цвітуть.
Від холоду і пташка не співає,
А ще посуха, бо дощі не йдуть.
Така весна… Чогось не завдалася…
І щось на те у ній, і все не так…
Хоч й дуже-дуже рано почалася,
Та все ще не нагріється ніяк.
Сади цвітуть, а бджілка не літає,
Бо холодно, вона в дуплі сидить.
Тож квіточку ніхто не запиляє,
А як без бджілки дереву родить?
Цвіт облетить, а зав’язі не буде,
Не буде ані яблук, ані слив…
Природу, мабуть, розгнівили люди,
Бо й хліб не вродить, і не буде жнив…
У цьому світі треба все любити
І берегти, уміти захистить.
Бо без природи людям не прожити,
А нам природа просто не простить
Цей жах довкіл, який ми натворили,
Ми збиткувалися над нею і не раз.
Труїли, нищили, сушили і палили…
І от тепер прийшов розплати час.

Відгуки
Коментарі Cackle