Природа плаче

Змінилася погода. Дощ іде.
І холодніше стало, вітер віє.
Не виглядає сонечко ніде,
І небо хмарне, зовсім не синіє.
А вчора сонце радісно пекло,
Та все змінилось, холодніше стало.
Хоч зараз і помірне скрізь тепло,
Та радості, скажу я вам, замало.
Бо скільки того літа буде ще?
Ну, місяць, півтора, і вже по літу…
А небо поливає нас дощем
І скоро буде зовсім мало цвіту.
Хоч, ні, не правда, будуть ще цвісти
І айстри, й хризантеми аж до снігу…
Та сонце вже не буде так пекти,
І в річку не пірнеш отак, з розбігу.
Саджає дощик краплі на вікно,
А вітер абрикоси обриває.
Природа плаче, ніби у кіно,
Частіше вже капризною буває.