Осінь уже не плаче.
Замерзла, гола стоїть.
Синичка голодна скаче,
І сонечко не блищить.
Так сіро у небі стало,
І день догорає вмить.
І радості зовсім мало.
Природа затихла. Спить.
Зима підійшла сердита
В природу… Не до сердець.
Навколо краса розмита…
А осені вже кінець.
Зима приповзла охоче,
Посипле сніжком на нас.
А серденько сонця хоче,
Бо Грудень — похмурий час.