Природа творить неймовірне диво,
Дарує щиро квіти і траву,
А ліс до себе кличе так пестливо
І створює нам казку наяву.
Бо он як в ньому пишно розрослося
Чар-зілля різне, папороть густа…
Скрізь квіти чарівні чи то здалося,
Та манить ліс до себе неспроста…
Ліс то шепоче тихо, то співає,
Якісь незвичні звуки видає…
Життя у ньому чарівне буває.
У ньому теж свої закони є.
То в ньому десь зозуля закувала,
То вивільга враз пісню завела.
А то сорока тишу налякала,
То райдуга над ним дугу звела…
Ти до природи просто придивися,
Вона завжди натхнення нам несе.
Прийми до серця й просто посміхнися
І в серці хай залишиться усе
Найкраще в світі: доброта і ласка,
Любов справдешня, дивина й тепло.
Хай оживе в душі чарівна казка,
Щоб всім навколо радісно було...