Природа наша на красу багата
І стільки надзвичайного у ній!
Подвір’я наше, українська хата,
Лиш придивись, прислухайся, постій…
Вона про все, про все тобі розкаже,
Вона учитель наш в усі часи.
Красу чарівну враз тобі покаже,
І ти почуєш диво-голоси,
То дерево листками затріпоче,
То спалахнуть враз маками поля,
То в піднебессі громом загуркоче,
То дощиком умиється земля…
Чи вітер над лугами пронесеться,
І полетить, не знаючи куди…
То десь зозуля у гаю озветься
Й попросить: «Ти мене знайди!»
Така природа, на любов багата,
Вона навчити вміє і творить.
Вона казкова, гарна і крилата,
Її усе життя нам треба вчить…