Такі гарненькі квіти конюшини,
Природи надзвичайна дивина.
І кращого немає для людини,
Як ніжна квітка, світла і ясна…
Бо в ній краса, усе земне творіння,
Просте неначе, а таке складне.
Любові в ній ясне палахкотіння,
Мов непомітне, а яке значне…
У кожній квітці загадка і диво,
На що не глянеш, скрізь краса дзвінка!
І для людини дуже це важливо —
Природа вся: і поле, і ріка,
І квіточка, уся краса з гаями,
Ліси співучі, гори і поля…
І волошкове небо, що над нами,
Й вся Україна — дорога земля.