Не втомлююсь природу прославляти,
Її красу одвічну і живу,
Її чудові і барвисті шати.
Захоплююсь і нею я живу.
Вона мене щоденно надихає,
Дає наснагу і новий політ.
Бо світлу і чарівну душу має,
Й несе мене у надзвичайний світ.
То ж розкриває загадку і казку,
Дарує щастя, світло і тепло,
Любов і радість, ніжність, щиру ласку,
Щоб кожному комфортно в ній було.
Вона усіх до себе пригортає,
І ділиться усім, що в неї є.
Вона велику й щиру душу має…
А від природи — кожному своє.