Все частіше на екрані квіти,
Але ще далеко до весни.
Люди хочуть радість засвітити,
Щоб весна прийшла, ну, хоч у сни.
За вікном клубочаться хмарини
І сніжинки все летять, летять…
Не приваблює пейзаж людини
І тепла давно вже не видать.
Ці картинки сірі і похмурі,
А тому і настрій — нікуди…
Край вікна стою собі в зажурі,
Треба йти мені, але куди?
Як куди? На вулицю, у зиму,
Де холодний вітер завива.
По засніженій стежині йтиму
Й говоритиму такі слова,
Щоб весна верталася скоріше
І з собою квіти принесла.
Стане радісніше й веселіше,
І в душі побільшає тепла…