Без жінки в світі не було б нічого —
Лиш буйні вітри посеред пітьми…
Та навіть роду не було б людського,
А на Землі б і квіти не цвіли.
Бо жінка вміє всьому лад давати,
Придумати й довести до кінця.
Красу і щастя вміє оспівати
І засвітити сонечком серця.
Лиш жінка може діток народити
І рід людський продовжить на Землі,
Лиш жінка вміє віддано любити
І засвітити зірочку в імлі,
Надію дати, мрію оживити,
Щоб радістю світилася душа.
Сердечно, з ніжністю дітей ростити,
А злу і бідам дати відкоша…
Лиш жінка вміє затишок створити
В своєму домі й в кожного в душі
Та квітами всю землю засадити…
Тож жінку привітати поспіши,
Бо вже весна і всюди первоцвіти,
І сонечко рум’яне, та тепло.
Тож дай серцям жіночим порадіти,
Бо без жінок нікого б не було.