Я мат люблю, коли у шахи граю.
Тоді радію дуже кожен раз,
Коли суперника у грі перемагаю
І ставлю мат! Тоді усе гаразд.
А от у мові мат — це та зневага,
Що знищує й веде до краху нас.
Зникає до людей таких повага,
Тому злослів’я припиняти час.
Такі слова несуть усім хвороби,
Руйнують душу й тіло наше теж.
Мов уповільненої дії бомби:
Як не гляди, та розірвуться все ж…