Пиха, насильство, булінг чи цькування…
Невже у цьому бачиш щастя ти?
Це зверхності й мерзоти маскування,
А для душі твоєї це кранти…
Пиха, гординя серце роз’їдає,
Ця зверхність дуже згубна для душі,
Бо чорне зло й біда у ній палає…
Не нехтуй мудрістю, а думати спіши.
Бо що пошлеш у світ, те й повернеться…
Хай не одразу, та колись прийде…
Чужа біда не раз ще озоветься
І ще сім бід з собою приведе.
Ти гордовито дивишся й пихато,
Не віриш зараз у мої слова.
Отруту сієш між людьми завзято,
А зло аж лізе із твого єства…
Запам’ятай, що завжди так не буде,
Ще будеш під конем не раз й не два.
Ще й над тобою посміються люди,
Тоді згадаєш ти оці слова…
Тому одумайся, тобі це дуже треба,
І стати іншим зараз поспіши…
Поглянь, яка краса навколо тебе…
Тому ніколи словом не гріши…
Свого майбутнього ніхто із нас не знає..
І як там буде? Холод чи жара…
Життя складне й свої закони має…
Тож набиратись мудрості пора…
Бо що посієш — будеш те й збирати,
Добрішим бути зараз поспіши.
Як хочеш щастя і удачу мати,
Рости сьогодні сонечко в душі.