Проблеми часто обступають,
Так, що й дихнути не дають.
Добра вони не обіцяють,
А лиш сітки на нас плетуть
І затягають, затягають,
Не відпускають ні на мить.
Здоров’я й доленьку ламають...
І як тут бути? Як тут жить?
Здається вийти неможливо
Із ситуацій тих складних.
І раптом — вихід, наче диво,
З стежок заплутаних земних...
Лиш треба вірити і жити,
А вихід віднайдеться сам.
Так, треба вірити й любити,
Нате й дані проблеми нам,
Щоб ми боротися навчились
І йти вперед, щоб не було.
Щоб ми не гнулись, не корились
Й щодня долали люте зло.