Прокинулась — і вже життю радію
Прокинулась — і вже життю радію,
Бо бачу сонце, сині небеса
І згадую свою найкращу мрію,
А всюди щастя, радість і краса!
Й лечу до мрії, як же пропустити,
Як мрія кличе у політ мене…
Тож я щаслива. Хочеться летіти
Туди, де простір, сонечко ясне…
Вдихаю аромат на повні груди,
Що так дарує щедро нам весна…
А квіти дивовижні й гарні всюди
І днина починається ясна.
І я всміхаюсь світові, радію!
Беруся до роботи — час не жде…
Іду стежинкою життя і мрію,
Що стежечка до успіху веде.