Треную пам’ять день при дні,
Це просто круто, що й казати…
Подобається це мені,
Я хочу більше й більше знати.
Читаю книги і тепло,
Що йде від них, тепер зі мною.
Від книг завжди добро ішло,
Й дзвеніло ніжною струною.
А в мене й досить часу є,
То ж можна гарне щось зробити…
Щось вишукане і своє,
Та й просто більш змістовно жити.
Тому на повну я живу:
Пишу, ходжу в театр, читаю,
А влітку по ріці пливу,
А ще під сонцем загораю.
Збиваю вранішню росу
У нашім парку, в лісі, в полі.
І задивляюсь на красу,
Її ж повсюди є доволі.
В гармонії з усім живу
І дивуватися умію.
Люблю краплинку дощову,
І спів пташини розумію…
Щаслива я, є в мене все,
Я за життя це заробила.
А час мене у даль несе.
І я лечу, бо маю крила.