Вони всього лиш діти, просто діти.
Наївні, добрі, радісні, смішні.
Їх нам потрібно вчити і любити,
Щоб очі в них світилися ясні.
Всьому потрібно мудро їх навчати:
І щирості, й любові, й доброті…
І витівки невинні їх прощати,
А душу їх тримати в чистоті.
Щоб у душі в них сонечко світило,
І щоб сумління чисте там жило.
І хай би як життя не закрутило,
А щоб вони у світ несли тепло
І доброту, та щастя дарували,
І мудрими та світлими були.
Й себе достойно у житті тримали,
Й людьми хорошими усі зросли.