Ось перший місяць літа пролетів
Швиденько так, негадано й неждано.
Колись дощем легким прошелестів,
І цвів, та цвів собі безперестанно
І не вгавав. То ж гарно так було:
Тепленько, щиро, світло і казково!
Усе раділо сонцю і цвіло,
І всім було і мрійно, і чудово!
Та дуже швидко якось це пройшло,
Не встигли зоглядітися — немає…
Усе достигло раптом, відбуло,
І щось нове так швидко достигає
Й собі минає і кудись летить,
Ніяк той час не можна зупинити…
А місяць літа, мов чарівна мить…
То ж просто треба вчитися радіти…