Простіть мене

Простіть мене, як щось не так було,
Як слово зайве я колись зронила,
Чи в спілкуванні щось не так пішло,
Чи щось не додала, не доробила…
Простіть, що ідеальна не була
І подарунків вам не дарувала…
Та я нікому не бажала зла
Й образ ніколи я не планувала.
Живу, як вмію, зичу всім тепла
Та радості, достатку і любові.
Я хочу — совість щоб в серцях жила
Й звучала доброта у людськім слові.
Простіть за те, що правду говорю,
Але в брехні я не бажаю жити.
Шукаю я в житті свою зорю,
Тож з заздрістю не вмію я дружити…
Тому прийміть, такою вже, як є.
Простіть мене, як є за що прощати.
В житті, звичайно, кожному своє.
Найголовніше — це сумління мати.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна