Пташки летять у чарівній блакиті,
А днина світла, тепла і ясна.
Це надзвичайно дивовижні миті,
Бо добре знаєш, що уже весна!
Ще на деревах листячка немає,
Та гарно набубнявіли бруньки.
І все довкола дружно зацвітає,
Гойдає легіт на вербі гілки,
Неначе коси, жовті і рівненькі,
На верболозах котики м’які.
Та й дні такі погожі і тепленькі,
Й пісні пташині ніжні і дзвінкі.
Весна — красна! Та й що тут ще додати!
Краса така — очей не відвести.
Тож хочеться радіти і співати,
І до природи, до краси іти…