Підсніжники біленькі і малі
Ще тільки лютий розпочав ходу,
А вже у небі гарно засиніло.
Тож з квітами я бесіду веду,
Вони повсюди виткнулися сміло.
Ще холодно, а їм ну хоч би що!
Вони взялися дружно проростати!
Й не спинить їх тепер уже ніщо!
Вони тихенько будуть зацвітати.
Підсніжники біленькі і малі,
А скільки в них завзяття і відваги!
Вони з-під снігу виткнулись, з землі
Життю надавши й волі перевагу.
Хоч був в них спокій і земне тепло,
А зараз часом холод припікає.
Та їх у небо, до зірок тягло,
І мрія кликала… То ж хто не знає!
Що є у мрії дужі два крила,
Які уміють в небо піднімати!
Ну, а щоб мрія здійснена була,
То треба вчитись все перемагати.