Ще під вікном підсніжники маленькі,
Лиш визирнули щойно в білий світ,
Але такі тендітні і легенькі…
То ж радує їх незрадливий цвіт
І чистота первинна, білосніжна.
Що проникає в серце навесні.
Краса хоч скромна, але дуже ніжна
Й тривожить душу наяву і в сні.
О, перші квіти, після снігопаду
І холодів, що довгими були.
Приносите ви щастя і розраду.
Нарешті ви розквітли, ожили.
Іде весна приваблива, мінлива
І до зими немає вороття.
То ж скоро вже проллється перша злива
І забуяє на землі життя.