Пізня осінь іде по стежках

Небо сіре й неначе сердите,
Пізня осінь гостює у нас.
Все довкілля листочками вкрите…
Не найкращий для радості час.
Та й війна ще в країні триває,
Обступила нас з різних боків.
Підлий орк в наших діток стріляє…
Нам би стерти усіх ворогів,
Та підлота летить саранчею,
Все змітає, вбиває усіх.
Ми, звичайно, всі справимось з нею,
В Україні лунатиме сміх
Й щира пісня… Та зараз тривога,
Холоди скоро прийдуть до нас.
Тож звертаємось щиро до Бога:
«Захисти від наруги всіх нас!»
Дай нам сили навалу здолати,
Небо щільно над нами закрий.
Хай лишаться живі всі солдати,
Наші діти, що встали у бій.
Сіре небо, неначе сердите,
Пізня осінь іде по стежках.
Переможуть в війні наші діти!
До Росії ж прийде повний крах!