Зірвався вітер, листя розкидає
І по землі розмашисто жене.
На небо чорна хмара насуває,
Ось дощ осінній затяжний сипне.
Все буде мокнути і мерзнути довкола.
І золото осіннє пропаде.
Та й так земля вже зовсім-зовсім гола —
Ні квіточки ніякої ніде.
І будуть сірі фарби переважно.
Одного кольору земля і небеса.
І вітер завиватиме протяжно,
Відійде в спогад осені краса.