Після грози кудись поділись хмари
І небо засиніло у красі.
Вночі ми чули громові удари
Й здригались, мабуть, інстинктивно всі.
А зараз сонце і краса повсюди,
Все скупане і сяє в чистоті.
І усміхаються до сонця люди,
Воно ж дарує сяйва золоті.
Усе радіє, бо тепленько стало,
І небо волошково зацвіло.
Для щастя треба зовсім-зовсім мало,
Щоб тільки світло й тепло всім було.
І світ заграє барвами ясними,
Засвітиться і мріяти почне.
Та співами зайдеться голосними,
Бо всіх чарує сонечко ясне.