Після дощу похмурий день,
Хоч квітів море, щось не те.
Не чути радісних пісень
І де те сонце золоте?
Усе намокло і стоїть,
Та притаїлось, сонця жде.
Навкруг чарівна, дивна мить,
І тиша таїну веде.
Та ні, он голос солов’я,
Пісні вже линуть від ріки.
Зозулі голос чую я,
І вітерець дзвенить легкий…
Похмурий день… Та не біда!
Я говорю щось не про те
Така природа молода,
Ось і акація цвіте,
Каштан свічки всі запалив,
Кущі розквітли навкруги.
Весна! І цілий світ ожив,
Цвітуть у річки береги…