Живеш й не знаєш, що тебе чекає,
Хоч мрії й сподівання в тебе є…
Й душа твоя підтримки лиш бажає,
Але для кожного важливіше своє.
Всі на словах підтримують охоче,
Але насправді — це лише слова…
І пальцем ворухнуть ніхто не хоче,
А навпаки ще й заздрість ожива.
Такі от люди… Та й вони не винні,
Бо так життя складається щодня…
А жити важко, бо війна в нас нині…
Скрізь колотнеча, зрада, маячня…
А жити треба, бо лиш раз дається
Тобі життя… І як би не було,
А вранці ясно сонечко сміється
Й несе чарівне світло і тепло…
Дає надію й прагнення творити
І ти летиш у мрії на крилі…
Тому лети, бо треба світло жити
У радості, у щасті і в теплі.
Тому живи і мрій, твори щоденно,
Бо що життя без творчості? Трава…
Пиши пісні, лети у світ натхненно,
Радій життю й живи, поки жива…