А я щаслива, бо живу й радію
Весні прийдешній, квітам у росі.
І попри вік я дивуватись вмію,
Радіти щиро світові й красі.
От встала вранці, в небеса дивлюся,
А там безмежна синява вгорі.
І я до світу й сонечка сміюся,
А скільки бачу радості в дворі!
Не усміхатись просто неможливо —
Бо ж крокуси й підсніжники в саду.
Навколо мене неповторне диво.
Я на побачення з красою йду.
От вже на квіти бджілка прилетіла,
А ось жучок, мов сонечко ясне.
Й моя душа від щастя посвітліла,
Все надихає й радує мене.
Тож я щаслива, бо живу й радію,
Що розлилося по землі тепло.
І я душею й серденьком світлію,
Бо все навкруг розквітло й ожило.