Я плаваю щодня раненько,
Як тільки сонечко зійде.
Й радію світові частенько —
Краса сама у серце йде.
Схилились верби над рікою,
А небо — радісна блакить!
Стрижі несуться над тобою,
То чайка з криком пролетить…
А то лелека закружляє
В небесній синяві, в красі.
То вивільга десь заспіває,
То блисне райдуга в росі.
І так на серці легко стане,
Навколо справжній дивосвіт.
То квітка між трави прогляне,
То вітерець пошле привіт.
Водичка ніжно пригортає,
І під промінням виграє.
І цілий світ живе, співає
І гріє серденько моє.
Такі щасливі ці хвилини,
І стільки радості бринить.
Ну, що ще треба для людини,
Коли такий чарівний світ…