Які ж чарівні яблуні в саду!
Як навкруги багато того цвіту…
Я по землі закохано іду
Й захоплююсь красою цього світу.
Повсюди ніжні й гарні кольори,
Відтінки всі, що можна уявити.
Заквітчані поля, ліси, двори…
Яке це щастя в цьому світі жити!
А скільки звуків лине навесні!
А пахощі і ніжні, і тендітні…
Світанки росяні і світлі, осяйні,
А дні вже довгі, теплі і привітні…
Живи й радій! Радіючи й живу…
І душу я наповнюю красою,
Вбираю серцем мудрість вікову
І просто тішусь дниною ясною.