Набігла хмара й тут же пролилася
Рясним дощем і налила води.
Подумати лише… І де взялася?
Отож, без парасольки не ходи…
Хвилин зо п’ять, напевно, дощик лився,
Та посвітліло знову навкруги…
І гарний, світлий день не забарився,
Тому людьми рясніють береги.
Всі ловлять мить, щоб гарно відпочити,
Позасмагати, бо прийшла пора.
То ж літечко! Наповну треба жити!
Раптовий дощик, то неначе гра!
Пройшов — нема… І знову сонце сяє,
А річка радо кличе до води.
Хтось плаває, а хтось у теніс грає.
Тож в літню пору вдома не сиди!