Скільки горя, смутку і печалі
Та тривоги бризнуло з очей,
Як розлук нежданих сиві далі
Враз застали матір і дітей.

І сльоза вже застила дорогу,
Хоч і сонце посила привіт.
Не прийде ніхто на допомогу.
Плаче серце матері у світ.

Ой, розлуки, що ж ви наробили?
Світ заполонили докінця.
Матері так рано посивіли,
Так тривожно б’ються їх серця.

І сивіє Всесвіт від розлуки,
Дні стають подібні до ночей.
Матері до неба тягнуть руки,
Щоб оберігало їх дітей.