Ну, от і серпень біг розпочинає,
І це ще літо! Літо чарівне…
То спека вдень, то дощик накрапає,
То прохолодою вітрець війне,
Але так гарно. Підросли пташата
Й батьки їх вправно ставлять на крило.
І вже у небесах сім’я крилата,
А в небі щастя, простір і тепло.
А от в садах все швидко достигає
І груші, й яблука, і сливи — геть усе!
І літо ласкою всю землю пригортає,
А час нестримно нас вперед несе.
Й покинуть скоро гнізда ластів’ята,
Зберуться всі лелеки на лугах…
Ми вийдемо їм щастя побажати
На тих далеких, нелегких шляхах.
Та поки річка блискітками грає,
А сонечко нам шле своє тепло.
І це ще літо! Краще й не буває!
Й воно від нас нікуди не пішло.
Захоплюймося дивом і красою!
У небі синява і хмарки де-не-де…
А ранок зустрічає нас росою —
Розмову з нами літечко веде.