Росія злісно нищить Україну,
Руйнує все: заводи і поля,
Жінок вбиває і малу дитину,
І від вогню горить моя земля.
Горять міста, в руїнах тихі села,
І мертві люди у своїх хатах…
Така у нас картина невесела,
І день новий приносить смерть і жах.
А по землі цвітуть чарівні квіти,
І літечко дарує аромат.
А в Україні вже сивіють діти
Від вибухів і пострілів гармат…
З Росії зброя йде через кордони,
Солдати їхні йдуть вбивати нас.
На смерть у них немає заборони,
Їх не спиняє думка світу й час…
Вони війну затіяли криваву,
Щоб панувати в світі над всіма,
Присвоїти історію і славу,
Але цього не буде! І дарма
Росія підла війни затіває.
Погибель і до неї теж прийде.
Душі і совісті країна ця не має,
То ж з усіма вона війну веде.
Та українців вам не подолати,
Бо ми живемо на своїй землі.
І Україна — наша рідна мати,
Нас піднесе над світом на крилі.
Ми не дамо глумитись над собою,
Бо з нами Правда. Не здолати нас!
І ми, Росіє, справимось з тобою.
Ти пошкодуєш, що прийшла до нас.