Росія підла, що ж ти наробила

Росія підла, що ж ти наробила?
Руйнуєш наш такий чарівний світ…
Плюндруєш Україну, спопелила…
Зневагу сієш аж на сотні літ.
Чого ти добиваєшся, проклята?
До себе сієш ненависть завжди.
Вбиваєш всіх і трощиш все завзято,
Несеш тут море горя і біди.
Про доброту ніколи ти й не чула,
Про людяність і честь, та совість теж…
Народи всі від себе відштовхнула,
Собою горда, пнешся до безмеж.
А хто ти є? П’яниця і невдаха!
Убогі орки майже весь народ...
Царьок ваш покидьок, ваш бідолаха,
Вже з’їхав з глузду, а кричить: «Впєрьод!»
І ви йдете, йдете за оковиту,
Бо думати не можете, авжеж?
І матюкаєтесь, та лаєте сердито,
Як пес, що з ланцюга зірвався теж.