Учися жити й пам’ятай,
Що скрізь живуть по світу люди.
Але найкращий — рідний край
І ліпше десь тобі не буде.
Бо тут твоя земля і дім,
Твої батьки і рідне небо.
І найсолодший хліб у нім,
А що людині більше треба?
Ніж радість, воля і краса —
Той оберіг з дитинства милий,
Прозора вранішня роса,
І погляд батька незрадливий.
І усміх мами чарівний,
І вірні друзі, добрі люди…
Ось тут і є той рай земний,
А кращого ніде не буде.
Ну, будуть гроші-папірці,
Та все це тлінь… І ностальгія…
Ота синиця у руці,
Але не журавлі, не мрія…
То ж піднімися у житті,
Учися мріяти, літати.
Щоб потім десь на самоті
В неволі вік не вікувати.