Цвітуть сади… Нараз і груші, й вишні,
І яблуні рожево зацвіли.
Сади пахучі, дивовижні, пишні…
Таку красу на себе одягли,
Що замилуєшся… Чарівність дивовижна!
Таке тремтливе і тендітне все…
Ось яблунька рожева, вишня ніжна…
І вітер аромат з садів несе.
Красу словами хочу передати,
Увіковічити у спогадах, в душі…
У пам’яті лишити, щоб згадати…
Через роки, як будуть йти дощі,
Чи взимку, як местимуть заметілі,
А в небі чорна хмара попливе…
Згадаю яблунь цвіт і вишні білі…
І ця весна у серці оживе.