Святковий вечір. Тиша і весна,
Повсюди гарні, дивовижні квіти.
Та все ж тривога, бо у нас війна…
Здається, що нема чому й радіти…
Але ж повсюди квіти зацвіли,
Така краса — в словах не описати…
Співати щиро птахи почали,
Душею треба цю красу прийняти
І втішитися, бо пора прийшла,
Й краса у саме серце проникає.
А от уже і вишня зацвіла,
І соловейко у гаю співає.
Природа тішить, радість нам дає
І кожен день нове нам щось дарує.
І в цьому щастя, зміст високий є.
Та благодать земну війна руйнує.
Святковий вечір, спокій надворі
І навіть вітерець не повіває.
Засяють скоро зірочки вгорі,
А діток сон у ліжка повкладає…